|
Валькірії в леті, співають смички, Акорди останні лунають без слів. З ведмежими шубами ждуть гайдуки На східцях крутих напівсонних панів. Завіса готова вже впасти униз, Ще плеще в долоні дурний чи знавець... На холоді кучеру краща з реприз: «Карету вельможного!..» От де кінець!
|