|
Хліб струєно, повітря спито: Як важко рани лікувать! І Йосиф, проданий в Єгипет, Не міг сильніше нудьгувать. Зоріє небо. Бедуїни, Закривши очі й на коні, Про пережитий день билини Складають, вільні і смутні. Крихт потребує дар натхненний: Хто сагайдак в піску згубив, Хто виміняв коня, – і денний Туман подій, мов дим, осів. Коли ж по-справжньому співає На повен голос верхівець, Усе минає – не щезає Лиш простір, зорі і співець!
|