|
Кінематограф. Мла. Три лавки. Сантиментальна палахтійка. Аристократка й багатійка В темнотах заздрої шубравки. Не втримати любові льоту: Вона нічим не винувата! Самовідречено, як брата, Кохала лейтенанта флоту. А він блукає в пісковинні, Син графа сивого нешлюбний. Так в’яжеться душевно блудний Роман вродливиці-графині. І навіжено, як гітана, Вона в нестямі ламле руки. Розлука. Шал. Скажені звуки Зацькованого фортеп’яна. В душі, довірчій до ослабу, Ще вдосталь зваги в баядери Важливі викрасти папери Для ворогуючого штабу. Поміж каштанів крутень в’ється – Мотор женеться страхітливо. Стрекоче стрічка, полохливо І веселіше серце б’ється. В дорожнім строї, в тьмі глухого Автомобіля чи вагона Її лякає лиш здогона В маруді міражу сухого. Яка бридня гірка-миттєва: З метою засіб в неполадок! Йому – набутий батьком спадок, А їй – темниця пожиттєва!
|