|
Парафіяни тут – комахи, Й дошки на місці образів, Де крейдою Йоганна Баха Лиш цифри списані псалмів. Різноголосся нагусає У корчмах буйних і церквах. А ти радієш, як Ісайя, О найрозсудливіший Бах! О суперечнику бадьорий! Коли хорал онукам грав, Невже душевної опори Ти справді в доказі шукав? Що звук? Шістнадцяті лиш долі, А стоязикий цей орган Лиш буркотить собі поволі, Як ти, упертий стариган! І лютеранський пастор, чути, На чорній катедрі, з-під бань З твоїми, співрозмовцю лютий, Мішає звук своїх казань.
|