|
Георгію Іванову Гайда до Царського Села! Розкуті, люблячі та п’яні, Там посміхаються улани, Яких не вибити з сідла. Гайда до Царського Села! Палаци, парки та плаци, А на деревах – решти вати, Громові привітань розкати На крик – «вітаю, молодці!» Палаци, парки та плаци. І забудова кам’яна, Де однодуми-генерали Постійно стомлено читають Часопис «Нива» та Дюма, Скрізь забудова кам’яна! Свист потягу. Ось їде князь. В скляній ротонді його свита!.. Шаблюку тягнучи сердито, Виходить офіцер на вас: Не сумнівайтеся – це князь. А он додому поверта – Під владу, звісно, етикету – Відлякуючи всіх, карета, Де фрейлина напівжива, Що знов додому поверта.
|