|
Світла не бачу я Зірки, що не одна. Знову та маячня – Вежі стріла зроста. Плетивом кам’яній, Павутинням літай: Небові без обійм Вістрям рани завдай. Черга моя прийде – Наче сила крила. Та куди ж бо піде Думки жива стріла? Може, шлях свій і час Втративши, повернусь: Там – кохання не знав, Тут – кохати боюсь.
|