|
Листям, що так смутно дихає, Чорний вітер шелестить, Й ластівка тріпоче крилами, В небі темному летить. Сперечаються неголосно В серці лагіднім моїм Сутінки, що наближаються, З променем, іще живим. І над лісом перед вечором Стане місяць мідяний. Тож чому забракло музики У безмовності такій?
|