|
Де листов’я тихо дихає, Чорний вітер майже вщух, І тріпоче в небі ластівка, У темноті креслить круг. Моє серце уласкавилось, Там триває тиха гра Сутінків, що наближаються, І проміння, що вмира. Вечоріє ліс, принишкнувши, Мідний місяць – понад ним. І чому так мало музики І так тихо в лісі тім?
|