Коли удар з ударами стрічається,
І наді мною горьовий,
Невтомний маховик гойдається,
Щоб фатум заступити мій,

Він квапиться і грубо десь зупиниться,
Й тоді впаде веретено,
Не буде стрічі, і ніщо не зміниться,
І не відхилиться воно.

Узори гострі вже сплітаються,
І швидко наростає гнів,
Отруйні дротики здіймаються
В руках відважних дикунів...
Григорій Латник?