Запаморочлива печаль
Розмружила свої очища,
Спросоння з вазиного днища
Скипів і швидко збіг кришталь.

Знемогу сонну осяйну –
В кімнату – солодощі місто.
Найменше в світі королівство
Поглинуло найбільше сну.

Червоне, пригуби вина –
У травня-червня перевальці,
Бісквіт торка тоненьких пальців
Щоякнайтонша білизна.
Іван Лучук?