|
У просторі смерковій зали Висить мовчазна пелена. В чеканні порціі вина, Порожні зиблются кристали; В червоних світяться вогнях, Витягуючи обережно Вуста, розімкнутії ніжно На тонких ніжних віточках: Дивися: ми захоплені Вином, якого ми не влили. Є щось слабкіше ще за лілій В солодкій тиші відлуння?
|