|
Цнотливої оселі чари – Гармонії глибокий мир, Далекий від небес кумир – Встановлені у себе лари. Полиці вимивши для них, Коли вже сонце на заході, Я не наслухаюсь і годі Промов пенатів мовчазних. І що за іграшковий стиль І ненав’язливу турботу Навіює тонка робота Та прохолода ламких тіл! Інакшим не складають слави, Дорівнюють тобі оці, Потримаєш їх у руці І обережно переставиш.
|