|
Книги – тільки дитячі б читав, Ладен думи – дитячі плекати, Все велике – далеко послати... Я б з безодні печалі – повстав. Я смертельно втомивсь від життя, І нічого вже не припускаю, Бідну землю мою – полюбляю, Бо не бачив у інших буття. Я гойдався в далекім саду На простій дерев’яній качелі, І високі ялини над нею Пригадаю в туманнім бреду.
|