|
Книги – тільки дитячі читати, Думи – тільки дитячі леліяти, Все велике – далеко розвіяти. Із глибокого смутку повстати. Від життя я смертельно стомився, Не приймаю від нього нічого, Я люблю мою землю убогу Лиш тому, що на ній народився. Я гойдався в далекім садочку, Була гойдалка з дерева в мене, І ялини, високі і темні, Я пригадую, як заморочку.
|