Лиш дитячі читати книжки, Тільки мрії дитячі плекати, Все велике за вітром пускати І з душі зняти камінь важкий. Жити далі натхнення не мав, Від життя вже не прошу нічого, Та люблю мою землю убогу, Бо чужої ніколи не знав. У садку на орелях простих Я гойдався далекої днини, І кошлаті великі ялини Бачу в мареннях млистих моїх.
|