|
Все нам чуже в столиці, блудній дівці, Її суха зачерствіла земля, Бурхливий торг на хлібній Сухарівці, Жахливий вид розбійного Кремля. Вона, дрімуча, цілим світом править, Мільйонами скрипучих гарб вона Хитнулась в путь – і вже усесвіт чавить Базарна, бабська, глупа твердь гузна. Її церкви, що воском пахнуть, соти – Це дикий мед, забутий у лісах, Пташиних зграй прильоти й перельоти Хвилюють тільки сонце в небесах. Вона в торгах – досвідчена лисиця, А перед князем – зігнута раба, Удільного струмка брудна водиця, Що в жолоби сухі тече з горба.
|