|
Як по вулицях Києва-Вія Шука чоловіка бозна чия жінка, І на щоки її восковії Не скотилась жодна сльозинка. Не гадають циганочки кралям, Не грають в Купецькім скрипки, На Хрещатику коні впали, Пахнуть смертю господські Липки. Відходили з останнім трамваєм Прямо за місто червоноармійці, І шинель прокричала сирая: «Ми повернемось ще – розумійте...»
|