|
Як стежинами Києва-Вія Чоловіка шукає дружина, І щокою змарнілою з вії Вже не котиться жодна краплина. Не ворожать циганочки кралям, Не співають в Купецькому скрипки, На Хрещатику коні сконали, Пахнуть смертю пихатії Липки. Вирушали з останнім трамваєм Аж за місто червоноармійці, І волога шинеля волає: «Вернемося ми ще, розумійте!»
|