|
О, як би я хотів Вслід променю світів Летіти без слідів, Відсутній поготів. Єдина щастя вісь: Ти в колі променій І у зорі навчись Усьому світлу в ній. Воно проміння тим І світло тільки тим, Що шепіт став міцним І лепетання в нім. Я б мовити хотів, Що пошепки я сам Промінчику світів Тебе, дитино, дам...
|