|
Ще не померлий ти. Бо ще ти не один, Допоки з подругою в скрусі Ти насолоджуєшся величчю подин І млою в скружі й завірюсі. В розкішній вбогості, в потужній злидоті Живи безтрепетний і втішний. Благословенні дні і ночі ті, І недомовний труд безгрішний. Нещасний той, кого, як тінь його, Лякає дзявк і хвища косить, І злидень той, хто, півжилець всього, У тіні милостині просить.
|