|
Іще ти не умер, іще ти не один, Допоки подруга убога З тобою ділиться негодою годин І тішиться, якщо спромога. Лише убожество тобі дано в житті І дух сумирний і утішний. Благословенні дні і ночі ті, Коли голінний труд безгрішний. Нещасний, хто скидається на тінь, Яку гавкучий вітер косить, І бідний, хто, йдучи у далечінь, У тіні милостиню просить.
|