|
Сьогодні зловісний день: І коники не сюрчать, І скелі – анітелень, Як домовини, мовчать... І стріли летять-дзвенять, І ворон віщий кричить. Злий сон мене доганя, За миттю летить мить. Розсунь завісу буття, Земну розвали кліть Й шалене даруй життя, О миті вогненна мідь! Ох, маятник наших душ – Як фатум, глухий, прямий. Ці двері, прошу, не руш: Там світ наш – іще живий.
|