|
В блідо-блакитний ще емалі, Яку для квітня сотворили, Гілки берези піднімали І непомітно вечоріли. Дрібний, точений візерунок... В застиглій нерухомій сітці – Як на фарфорового тарілці Влучно накреслений малюнок, Коли його художник милий Н цій скляній виводить тверді, В свідомості хвилини сили, У забутті сумної смерті...
|