Вечір ніжний, чорноокий.
Гул за гулом. Вал за валом.
Нам в обличчя вітер вогкий
Б’є солоним покривалом.

Все погасло в мішанині.
Хвилі берегом хмеліли.
Засліпила нас гординя.
І серця в нас отяжіли.

Закрутив нас хаос темний,
Задурманив вихор п’яний.
Улюлюкав хор недремний:
Флейти, лютні і тимпани.
Тарас Лучук?