Вечір ніжний, чорноокий. Гул за гулом. Вал за валом. Нам в обличчя вітер вогкий Б’є солоним покривалом. Все погасло в мішанині. Хвилі берегом хмеліли. Засліпила нас гординя. І серця в нас отяжіли. Закрутив нас хаос темний, Задурманив вихор п’яний. Улюлюкав хор недремний: Флейти, лютні і тимпани.
|