|
Вечір ніжний. Морок добрий. Гул за гулом. Вал за валом. Нам в обличчя вітер мокрий Б’є солоним покривалом. Все вже згасло. Все змішалось. Хвилі берегом хміліли. Увійшла сліпа в нас радість – І серця пообважніли. Оглушив хаос кремезний, Опоїв повітрям п’яним, Хор приспав нас величезний: Флейти, лютні й тимпани...
|