|
Ти посміхаєшся кому, Мандрівнику, веселій долі? Тобі невідомі ті доли, Благословив ти їх чому? Ніхто тебе не проведе Зеленим полем, по долинам, І з рокотанням солов’їним Ніхто тебе не позове, – Коли, закутаний плащем, Що не зігріє, але милим, Під владу зоряним світилам Смиренним возлетиш вогнем.
|