|
Загубився у небі я, – де я? Той, хто ближчий до нього, – на кін! Легше вам було, Дантових дев’ять Дисків-кіл1, перелитись у дзвін. Обнімаю життя – йому сниться Вбити й ніжити знову без зла, Щоб у вуха. І в очі. Й в очиці Флорентійська нудьга заповзла. Не кладіть же мені, не кладіть же Гостролагідні лавра листки, Розірвіть моє серце вже ліпше Ви на синього дзвону шматки! І коли відійду я, найближчий Побратим прижиттєвий людей, Хай розійдеться ширше і вище Відгук неба, як видих з грудей.
1 Йдеться про будову раю в «Божественній комедії» Данте, що складається з дев’яти сфер, «дисків-кіл» у Мандельштама.
|