|
Гомер. Немає сну. Вітрила нап’ялись Я список кораблів здолав до половини: Цей довгий ключ, цей потяг журавлиний, Що над Елладою давно піднявся ввись. Як журавлиний клич летить в краї чужі – Корона на царях, із піни сотворенна. Куди ви пливете? Коли б не та Єлена, Пощо та Троя вам, ахейськії мужі? І море, і Гомер – усі любові милі. Мене розрадить хто? Та ось Гомер мовчить, І море чорнеє і піниться, й шумить, Страшні у голови докочуються хвилі.
|