|
Безсонниця. Гомер. Вітрила кораблів. Їх список прочитав я лиш до половини: Цей довгий виводок, цей поїзд журавлиний, Що над Елладою античною злетів. Мов журавлиний ключ, що знявся у віки, Оспівує похід поезія натхненна. Куди ви пливете? Коли б не та Єлена, Навіщо Троя вам, ахейські вояки? І хвилі, і рядки – все рухає кохання. Що ж слухати мені? І ось Гомер мовчить, Лиш море Чорне войовниче стугонить І в узголів’я снів гуркоче до світання.
|