|
Безсоння. І Гомер. Шатри тугих вітрил. Я список кораблів пройшов до половини: Сей довгий виводок, сей поїзд журавлиний, Що над Елладою вгорі відмайорів. Як журавлиний клин у дальні рубежі, – На головах царів ця піна божественна, – Куди ви пливете? Коли б не та Гелена, Що Троя вам одна, ахеяни-мужі? І море, і Гомер – все діється любов’ю. Почути заклик чий? І от Гомер мовчить, А море чорне все витійствує й шумить. І з гуркотом тяжким лягає в узголов’я.
|