|
Однозвучно дзвіночок лунає, І дорога курить гомінка, І так журно по нивах безкраїх Розливається спів ямщика. Стільки туги в тій пісні журливій, Стільки жалю той спів завдає, Що вогнем у душі спорожнілій Розгорілося серце моє. І спогадую інші я ночі, Рідні луки, ліси і поля, і давно уже висохлі очі, Мов би іскра, сльоза застеля. Однозвучно дзвіночок лунає, І дорога курить у полях, І замовк мій ямщик... і далеко, І далеко мій стелиться шлях.
|