|
Правило те усім відоме: Ти не виходь ніколи з дому, Як в тебе зранку настрою нема! Нам без пісень життя – це кара. Навіть, якщо на серці хмара, Та, все одно, співай пісні зрання! Співай пісні, співай пісні Та спробуй раз у житті У очі посміхнутися своїй меті! Везіння знає своїх І обере серед тих, Всіх тих, у кому б’є життя за самий край! Прокинься рано вранці та пісні співай! Все те забудь, що вже минуло, Все, що було – те промайнуло. Те, що пішло – вже не пове́рнеш знов. Тільки вперед! Назад – ні кроку! Здійсняться мрії всі високі, Навіть твоя омріяна любов! Співай пісні, співай пісні Та спробуй раз у житті У очі посміхнутися своїй меті! Везіння знає своїх І обере серед тих, Всіх тих, у кому б’є життя за самий край! Прокинься рано вранці та пісні співай! Так, від дорослих чують діти: «Стало мілкішим все на світі: Люди, дощі та навіть почуття». Мабуть, забули, що раніше Так їм казали всі старіші. Ну, а між тим, прекрасним є життя! Співай пісні, співай пісні Та спробуй раз у житті У очі посміхнутися своїй меті! Везіння знає своїх І обере серед тих, Всіх тих, у кому б’є життя за самий край! Прокинься рано вранці та пісні співай!
|