|
Дощ прохожих осипає, у вікно мрячить. Мій маленький засинає, але ще не спить. – Мамо, розкажи мені про дощ! Я співаю тихо сину: – Вдень і в час нічний дощ буває жовтий, синій, сірий, голубий. Голубий, він дуже добрий, з ним квітки цвітуть, Голубий іде недовго. Його довго ждуть. А настане вечір літній, джміль гуде з кущів, і летять до нас привітні синії дощі. Синій дощ фарбує сливи в тебе у саду. Синій дощ, він дуже сильний, з ним усі ростуть. Осінь озеро остудить. Клен позолотить – Посіває жовтень людям Жовтії дощі. Жовтий дощ простягне руки Долі цій і тій. Жовтий дощ, він для розлуки, Він іще не твій. – Мамо, а бувають чорнії дощі? Спи, мій синку, ллються людям Всякії дощі, Вірю, чорного не буде На твоїй путі.
|