Я люблю тебе, як море
любить вранішню зорю,
Як нарцис – холодні роси!
Я холону! Я горю!.

Як зірки в безодні ночі
люблять місяць золотий,
Як поет – своє створіння,
це дитя натхнення мрій!..

Я люблю, як світло люблять
одноденки-мотилі.
Знемагаючи з любові,
мов жаринки у золі!..

Я люблю, як вітер любить
очерети-комиши,
Я люблю тебе всім хистом,
всіма фібрами души!..

Я люблю, як рідне люблять
бранці десь на чужині,
Більше щастя, більше сонця,
більше квітів повесні!..

Я люблю! І цим коханням
я живу! Чуттям святим!
І бентежною душею,
і всім серцем запальним...
Юрій Отрошенко2012