У ліс з манежу захотіла
З’їбатись циркова кобила.
 
 

Мовляв, арена заїбала,
Вівса у яслах завжди мало.
Жокей нагаєм б’є по крупу,
Інтриги й кумівство у трупі...
Та весь оцей піздьож – брехня,
Нема тут правди ні хуя!
 
 
Аби тобі не бу́ло нудно,
Скажу отак: Кобила – курва!
Вас повідомлю по секрету:
Ця нерозбірлива кобета
В Слона, у Лева і в Ведмедя
В рот брала, наче сигарету.

І от із цирку ця Коняка
З’їбнула в ліс, де можна всяке.
Йди хоч направо, хоч наліво,
І знай їбись хоч в хвіст, хоч в гриву.
Та перш, ніж запалить веселку,
Вдавати вирішила «целку»,
Й спочатку тусуватись парою,
Аби і тут не звали шмарою.
Шукать не довго довелося,
І скоро вибір впав на Лося.

Тепер, хоч пуща, хоч Карпати –
Але лосі усі рогаті.
Гліб Сітько2019