У ліс з манежу захотіла З’їбатись циркова кобила. Мовляв, арена заїбала, Вівса у яслах завжди мало. Жокей нагаєм б’є по крупу, Інтриги й кумівство у трупі... Та весь оцей піздьож – брехня, Нема тут правди ні хуя! Аби тобі не бу́ло нудно, Скажу отак: Кобила – курва! Вас повідомлю по секрету: Ця нерозбірлива кобета В Слона, у Лева і в Ведмедя В рот брала, наче сигарету. І от із цирку ця Коняка З’їбнула в ліс, де можна всяке. Йди хоч направо, хоч наліво, І знай їбись хоч в хвіст, хоч в гриву. Та перш, ніж запалить веселку, Вдавати вирішила «целку», Й спочатку тусуватись парою, Аби і тут не звали шмарою. Шукать не довго довелося, І скоро вибір впав на Лося. Тепер, хоч пуща, хоч Карпати – Але лосі усі рогаті.
|