У городі – лобода,
В полі – конопля.
Гой, була я молода,
Пам’ятаю, бля!

З чорним прапором в руках,
Наче у кіно,
Біля нашого села
Їхав пан Махно.

Бу́ло свято на селі,
Всі перепились,
Панську землю роздали,
Віва, анархізм!

У машині антифріз,
У ставку – вода...
Був між ними анархіст
Коля Череда.

Портупеї чорний хрест,
Коник вороний...
Я лишила сво́ю честь
В полі на стерні.

Перша сотня, лівий фланг,
Куля – не біда...
Поробив мені дитя
Коля Череда.

Він заслав би старості́в,
Тільки пан Махно
Пальцем скроню покрутив,
Каже: «Не смішно́!

Ляхи, німці, біляки,
Ще й червона рать...
От, поб’є́мо ворогів –
Справимо обряд».

Зникло військо назавжди
В куряві степів,
З ним не стало й Череди...
Де ти, курвів син?
Гліб Сітько2017