|
Читач, послухай цюю байку, В ній думка золотом іскриться! От раз підступна зла Лисиця Споїла бідолаху Зайця. Бухого хлопця завела В кубло далеко поза містом, Мовляв, я б там тобі дала. Насправді ж підла та герла Його хотіла тупо з’їсти. Твере́зіти почав Зайчисько: «Ти – курва з оком Васіліска. Повівся на твої принади І, наче лох, в халепу втрапив!» Лиса йому: «Хотів забави, А треба було почитати Байки про кайф, що на халяву. Збирався в мене в хрін запхати, Натомість станеш ме́ні салом!» Договоривши ці слова, Жбурнула в пляшку сигарету Та зжерла Зайця, мов котлету, І в дечому була права. Шкода нам Зайку? Певно, шкода. Отож, для усього народу Моя мораль: халепу має, Хто наші ба́йки не читає. Хлоп’ята, не будьте́ лохами, А то з’їдять вас із кістками!
|