|
Вовка давно пасли менти. От-от кранти, а все – понти. Хотілось сексу на халяву, Чи, може, кримінальну славу, Чи, може, в голові не лад. Підніме трохи грошенят І, знявши десь Лису-шалаву, Приблизно ллє такий базар: «Я – всім бандитам батько-цар! Я касу брав в крутому банку! Угнав з Татарки іномарку! «Бомбив» дві хати на Євбазі! В мусарні не бував ні разу! Я – злодій, мать твою, в законі! Я – ледь не новий Аль Капоне! Мені до сраки прокурор І СБУ, і Інтерпол! Несіть сюди пінаколаду, Я вкрав ці бабки, буду гадом! Я йду на діло, як на бал! Я – кримінальний адмірал! Мі курви – сестри, урки – браття, Я баксами палю багаття...» Хотілось слави – маєш славу. В ментів скопилися маляви, Хоч зараз віддавай до суду. Вони все знали похвилинно Й чекали слушної години. Стукач ходив за ним усюди, Неначе учень за пророком, І, врешті, слава вийшла боком: Узяли Вовка на гарячім, Він довго волі не побачить. А що стосується моралі – Слідкуйте, хлопці за базаром. Чи ти – бандит, чи – чесний фраєр, І не таких за сраку брали.
|