|
Лев, Слон, Комар та Заяць-лох Писали «кулю» вчотирьох. Лев лісовим зоветься татом, Але щогри сидіть «без лапи». На Слоника напав азарт, Поліз на «тотус», та – не фарт. Обрав Зайчисько «мізера», Тож мав три «взятки» з Комара. І Лев, і Слон, і Заяць «дують», Комар на всіх «вісти» малює. Тут Зая карти склав на стіл Й до всіх промовив: «Любі друзі! Комар хотів нас розвести, Дамо ж по голові хапузі! Уся родина комарів Пройдисвіти та шулери, П’ють кров із про́стого народу Та мітять но́сами колоду. Цей гад, ледь більший за мікроба, Хотів нагріти нас, ха-ха! Тримає Лева за лоха? Ломав би всім носатим шнобель! Нехай з’їдять мене глісти, Як не фуфло його вісти!» Комар йому: «Отож ти, Косий, Не полюбляєш довгоносих?» І покосився на Слона... З Зайчиськом трапилась хана, Лев заступився за Косого, Та й сам отримав в око хобот. Запам’ятай, читач мій милий: Не лізь до хитрих та кмітливих, Хоч він не слон, не тигр, не лев, Та шкіри три з тебе́ здере. Нехай він розміром з комаху – Бог знає, хто є в нього «дахом». Ще й, вік не бачити свободи, Комар не мітив ту колоду!»
|