|
Кабан посіяв в лісі мак Про то прознав Шакал-наркоша Він простирчав останні гроші Тож хтів попертись на дурняк Та перед тим, як йти «на діло» Забіг до Зайця-стирчака Й пустив по вені «вторяка» Аби уночі не свербіло Над лісом місяць, крик Сича Шакал на полі в Сікача В кишені – бинт, у лапі – бритва Розпочалась з врожаєм битва! Вже п’ятий кущ на марлю плаче Тож чи не час кубло шукати? Та наш пацан не тої вдачі Отак халяву залишати! До ранку ще години з дві А він дві ланки надоїв. Воно ж тобі на два сезони, Давай, дурний, вали з газону. Та давить жаба наркана! Вже ломка чується у тілі... Хряк добре знається на ділі, Він працелюбна, бля, свиня! Зарожевіло понад гаєм І так жаднюга наш дума́є: «Лише закінчу лівий край А там – до вітру, та й – гудбай!» Та вийшло все не зовсім так Сікач прочистив свій п’ятак Зняв з стінки дідову волину Полює злодія з-під тину. І просто в зад, не бачить волі Шакалу вжарив пайку солі А потім вцілив й «щоку» другу Добряче «розкумарив» друга! Скипнув би вчасно, обормот Й на дупу не шукав пригод. Мораль, хлоп’ята, в ретро-стилі, Та ви ж, засранці, гав ловили, Хоч тут не треба буть пророком: «Кайф на халяву лізе боком!»
|