|
Ми мало танцювали, Пісень співали мало: Під сурем клич прощальний Шинелі одягали. Шинелі ми носили Солдатського покрою. Життя своє любили, Не знаючи спокою. Мужніли ми на маршах І гартували волю, Міцніла дружба наша Від бою і до бою. Коли ж самі не вміли Здолати перешкоди – Тоді партійці смілі Вели нас у походи. Вели за кращу долю, Яка була неблизько. Ми піднімались в полі Фанерним обеліском. Батьки не дорікали – Батьківської ми віри, Під сурми одягали Свої шинелі сірі.
|