|
Журналіст над картою притих, І його ти, друже, зрозумій: Серцем він у плетиві доріг – Тож які відкриєш, день новий? Там, де у пустелі буде річка, Де сади зростатимуть жадані, Де проляжуть траси п’ятирічки, Ми туди приїдем на світанні. Три доби нам не спать, Три доби крокувать, Щоб рядки прочитали з дороги... Та якби починав, Не вагався б, обрав Ці одвічні турботи й тривоги. І про те, що дав рекорд шахтар, Що пілот сягнув аж до зірок, – Найраніш розкаже газетяр, З шахти звівши до небес місток. Він з радистом в заметіль вслухався, Кілометри міряв з агрономом, Братом був і радісно всміхався Людям, ще учора не знайомим. Три доби нам не спать, Три доби крокувать, Щоб рядки прочитали з дороги... Та якби починав, Не вагався б, обрав Ці одвічні турботи й тривоги. Вірні правді в нашому житті, Тої правди світло осяйне Через далі і шляхи круті До нащадків крізь літа сягне. Є вже на дорогу сигарети... Не сумуй, кохана, не турбуйся. Кличуть нас незвідані планети, А поки що жди – я повернуся. Три доби нам не спать, Три доби крокувать, Щоб рядки прочитали з дороги... Та якби починав, Не вагався б, обрав Ці одвічні турботи й тривоги.
|