Прозірчасті мешканці чужої нори Химороді правила будь-якої гри Далекий вітер підземних зграй Напевно, оце все Lucy in the sky А ми у повній дупі М’якоть туга, пухнаста доба Шурхіт скляний і усьому труба Така кривувата, така ж як хрін Як змучений брязкіт розбитих вітрин. А ми у повній дупі Добротна травка, уламки слів Політ з найвищих поверхів Під растафарі себе вбивай Є інше місце – терновий рай А ми у повній дупі Заший кишені, забий вікно Ногою босою чавуч лайно Зростись вціліло, лягти пластом І вже назовні повзти глистом. Бо ми у повній дупі Всі ми у повній дупі
|