Стало жовте листя в полі,
все туди-сюди снує.
Завдяки ялин, їх волі,
в них, хоч хмура, зелень є.

Біля скелі, що нависла
не бажає поміж квіт
хлібороб – не бачить смислу
зняти з себе втоми слід.

Звір, хоч і сміливий, мусить
квапно схованку знайти,
місяць світлом ніби трусить,
крізь туман щоб пронести.
Микола Нічипорук2021