|
Світає – в’ється дикою стіною Навколо гір, лісів туман росою; Тепер у ніг Кавказу тільки тиша; Мовчить табун, дзюркочить річка лише. Новонароджений на скелі промінь Зашарівся раптом, прорізав хмарок гомін, Рожевий крізь по річці і шатрам Розлився блиск, і світить там і там: Дівчата так купаючись в тіні, Коли побачать юнака вони, Червоніють всі, до землі схиляя погляд свій, Але як бігти, коли милий той крадій.
|