|
Здійснилося! чого чекати Прощання, зустрічей останніх! Розлуки час, пора страждання Прийдуть – навіщо відхиляти! Ах, я не знав, коли дивився В чудові очі ті прекрасні, Що час прощання, час жахливий До мене раптом вже з’явився. Здійснилося! Безцінним словом Мені вже серце не живити, В кутку замкнуся затишному Щоб пригадати все й тужити!
|