Яке ж зимове сонце гарне, Коли, прорвавши хмар сувій, Воно на білий сніг примарно Кидає промінь кволий свій. Отак твій образ, діво мила, Для мене сяє вдалині, – Але чи є у ньому сила, Щоб душу оживить мені? Леонід Первомайський ?