|
Чисте вечірнєє небо, Ясні далекії зорі, Ясні, мов щастя дитини; О! Чом не можу я навіть подумать: Зорі, ви ясні, мов щастя моє! Чим нещасливий ти? – Люди спитають. Тим нещасливий я, Добрії люди, що зорі і небо – Зорі і небо! – а я лиш людина!.. Тут одне одному Люди всі заздрять; Я ж, не як люди, – Заздрю я тільки цим зорям прекрасним, Тільки їх місце зайняти б хотів.
|