|
Спи, мій хлопчику прекрасний, Баїньки-баю. У колиску місяць ясний Дивиться твою. Я співаю проти ночі Пісеньку свою; Ти ж дрімай, закривши очі, Баїньки-баю. Серед скель дзюркоче Терек, Плеще темний вал; Злий чечен повзе па берег, Точить свій кинджал; Татко твій – боєць надійний, Сміливий в бою: Спи, малятко, будь спокійний, Баїньки-баю. Прийде час, і сам спізнаєш, Що таке війна; Зброю ти собі придбаєш, Станеш в стремена. Вишию сідло похідне, Шовком опов’ю... Спи, моє дитятко рідне, Баїньки-баю. Козаком ти станеш з виду, Бравим на війні. Проводжать тебе я вийду, – Ти махнеш мені... Скільки сліз гірких, мій сину, Я в ту ніч проллю!.. Спи, мала моя дитино, Баїньки-баю! Стану тяжко я журитись, По тобі тужить, Стану цілий день молитись, Ночі – ворожить. Стану думать, що сумуєш Ти в чужім краю... Спи ж, поки турбот не чуєш, Баїньки-баю. Дам тобі я на дорогу Образок святий: Став його, молившись богу, Любий сину мій. Згадуй в битві повсякчасно Матінку свою... Спи, мій хлопчику прекрасний, Баїньки-баю.
|