Sie liebten sich beide, doch keiner
Wollt’es dem undern gestehen.
Heine1

Кохались вони так довго, і палко, і ніжно,
Носили в серцях сум і жагу дивовижну.
Освідчень і стріч, як ті вороги, уникали,
І словом пустим та холодним вони розмовляли.

Розстались безмовно, горді в стражданні собою,
І любий образ у сні лише бачити стали.
І смерть прийшла: і зустрілись вони за труною...
Та в світі новім одне одного не впізнали.
1 Вони кохали одне одного, але ніхто з них не бажав освідчитися. Гейне (нім.).
Всеволод Ткаченко?